Венеціанські маски мають довгу і легендарну історію, оскільки їх походження сягає глибини століть. Деякі з перших письмових згадок про їх створення та використання сягають ХІІ століття – часів святкування численних військових перемог Венеціанської Республіки. Сьогодні венеціанська маска – візитівка Італії, разом з тим – це культурне надбання усього людства.
Валентина Тарнавскі, дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Італійської Республіки в Україні, запросила до резиденції членкинь Київського клубу дружин послів (ASCK), аби ознайомити представниць різних країн світу з історією та сьогоденням цього унікального і відомого на увесь світ сегмента італійської культури.
Початок зустрічі був дуже зворушливий. На гостей чекав ніжний виступ балерини японського походження, яка здобуває освіту в Україні, Ліліко Мацумото під керівництвом хореографа Ксенії Горюк.
Представити традицію та значення створення венеціанських масок, розповісти про призначення та прихований зміст кожного творіння пані Тарнавскі запросила Марину Лапу, дизайнерку українського походження. Марина Лапа – випускниця Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, член спілки театральних діячів України. Творча біографія майстрині багата на події та проекти. Мисткиня понад 20 років створює маски та прикраси, співпрацює з дизайнерами, проводить покази та дитячі майстер-класи.
«У кожної венеціанської маски є своя історія і призначення. Наприклад, маску «Лікар Чуми» (Medico della Peste) під час епідемії одягали лікарі. В її довгий ніс, схожий на дзьоба, клали різні ароматичні масла та зілля, вважаючи, що вони захищають від зараження чумою. Маску Баута (Bauta) вважали ідеальною для високопоставлених осіб, які любили анонімно ходити «в люди». А «Bauta Casanova» носили, як свідчить назва, ловеласи», – зазначає дизайнерка масок пані Марина. Більше про історію масок у новому випуску «Дипломатії без кордонів».
*
Нет комментариев